| куме́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | куме́дний | куме́дна | куме́дне | куме́дні |
| родовий | куме́дного | куме́дної | куме́дного | куме́дних |
| давальний | куме́дному | куме́дній | куме́дному | куме́дним |
| знахідний | куме́дний, куме́дного | куме́дну | куме́дне | куме́дні, куме́дних |
| орудний | куме́дним | куме́дною | куме́дним | куме́дними |
| місцевий | на/у куме́дному, куме́днім | на/у куме́дній | на/у куме́дному, куме́днім | на/у куме́дних |