| | |
| куме́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | куме́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | куме́каймо |
| 2 особа | куме́кай | куме́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куме́катиму | куме́катимемо, куме́катимем |
| 2 особа | куме́катимеш | куме́катимете |
| 3 особа | куме́катиме | куме́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | куме́каю | куме́каємо, куме́каєм |
| 2 особа | куме́каєш | куме́каєте |
| 3 особа | куме́кає | куме́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| куме́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | куме́кав | куме́кали |
| жін. р. | куме́кала |
| сер. р. | куме́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| куме́кавши |
