| куми́р1 – іменник чоловічого роду | ||
| (статуя) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | куми́р | куми́ри |
| родовий | куми́ра | куми́рів |
| давальний | куми́ру, куми́рові | куми́рам |
| знахідний | куми́р | куми́ри |
| орудний | куми́ром | куми́рами |
| місцевий | на/у куми́рі | на/у куми́рах |
| кличний | куми́ре* | куми́ри* |