кумисолікува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кумисолікува́льний | кумисолікува́льна | кумисолікува́льне | кумисолікува́льні |
родовий | кумисолікува́льного | кумисолікува́льної | кумисолікува́льного | кумисолікува́льних |
давальний | кумисолікува́льному | кумисолікува́льній | кумисолікува́льному | кумисолікува́льним |
знахідний | кумисолікува́льний | кумисолікува́льну | кумисолікува́льне | кумисолікува́льні |
орудний | кумисолікува́льним | кумисолікува́льною | кумисолікува́льним | кумисолікува́льними |
місцевий | на/у кумисолікува́льному, кумисолікува́льнім | на/у кумисолікува́льній | на/у кумисолікува́льному, кумисолікува́льнім | на/у кумисолікува́льних |