| | |
| ку́мкати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ку́мкати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ку́мкаймо |
| 2 особа | ку́мкай | ку́мкайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́мкатиму | ку́мкатимемо, ку́мкатимем |
| 2 особа | ку́мкатимеш | ку́мкатимете |
| 3 особа | ку́мкатиме | ку́мкатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́мкаю | ку́мкаємо, ку́мкаєм |
| 2 особа | ку́мкаєш | ку́мкаєте |
| 3 особа | ку́мкає | ку́мкають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ку́мкаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ку́мкав | ку́мкали |
| жін. р. | ку́мкала |
| сер. р. | ку́мкало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ку́мкавши |
