| курінни́й1 – прикметник | ||||
| (від: курі”нь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | курінни́й | курінна́ | курінне́ | курінні́ |
| родовий | курінно́го | курінно́ї | курінно́го | курінни́х |
| давальний | курінно́му | курінні́й | курінно́му | курінни́м |
| знахідний | курінни́й, курінно́го | курінну́ | курінне́ | курінні́, курінни́х |
| орудний | курінни́м | курінно́ю | курінни́м | курінни́ми |
| місцевий | на/у курінно́му, курінні́м | на/у курінні́й | на/у курінно́му, курінні́м | на/у курінни́х |