| курі́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (диміти; парувати) | ||
| Інфінітив | курі́тися, курі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | курі́тиметься | курі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кури́ться | куря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| курячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | курі́вся, курі́всь | курі́лися, курі́лись |
| жін. р. | курі́лася, курі́лась | |
| сер. р. | курі́лося, курі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| курі́вшись | ||