| | |
| кутуля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кутуля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кутуля́ймо |
| 2 особа | кутуля́й | кутуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кутуля́тиму | кутуля́тимемо, кутуля́тимем |
| 2 особа | кутуля́тимеш | кутуля́тимете |
| 3 особа | кутуля́тиме | кутуля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кутуля́ю | кутуля́ємо, кутуля́єм |
| 2 особа | кутуля́єш | кутуля́єте |
| 3 особа | кутуля́є | кутуля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кутуля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кутуля́в | кутуля́ли |
| жін. р. | кутуля́ла |
| сер. р. | кутуля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кутуля́вши |
