| кучма́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кучма́тий | кучма́та | кучма́те | кучма́ті |
| родовий | кучма́того | кучма́тої | кучма́того | кучма́тих |
| давальний | кучма́тому | кучма́тій | кучма́тому | кучма́тим |
| знахідний | кучма́тий, кучма́того | кучма́ту | кучма́те | кучма́ті, кучма́тих |
| орудний | кучма́тим | кучма́тою | кучма́тим | кучма́тими |
| місцевий | на/у кучма́тому, кучма́тім | на/у кучма́тій | на/у кучма́тому, кучма́тім | на/у кучма́тих |
| [розм.] | ||||