| куща́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | куща́тий | куща́та | куща́те | куща́ті |
| родовий | куща́того | куща́тої | куща́того | куща́тих |
| давальний | куща́тому | куща́тій | куща́тому | куща́тим |
| знахідний | куща́тий | куща́ту | куща́те | куща́ті |
| орудний | куща́тим | куща́тою | куща́тим | куща́тими |
| місцевий | на/у куща́тому, куща́тім | на/у куща́тій | на/у куща́тому, куща́тім | на/у куща́тих |