кільцеви́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кільцеви́дний | кільцеви́дна | кільцеви́дне | кільцеви́дні |
родовий | кільцеви́дного | кільцеви́дної | кільцеви́дного | кільцеви́дних |
давальний | кільцеви́дному | кільцеви́дній | кільцеви́дному | кільцеви́дним |
знахідний | кільцеви́дний | кільцеви́дну | кільцеви́дне | кільцеви́дні |
орудний | кільцеви́дним | кільцеви́дною | кільцеви́дним | кільцеви́дними |
місцевий | на/у кільцеви́дному, кільцеви́днім | на/у кільцеви́дній | на/у кільцеви́дному, кільцеви́днім | на/у кільцеви́дних |