| кільце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кільце́ | кі́льця |
| родовий | кільця́ | кі́лець |
| давальний | кільцю́ | кі́льцям |
| знахідний | кільце́ | кі́льця |
| орудний | кільце́м | кі́льцями |
| місцевий | на/у кільці́, кільцю́ | на/у кі́льцях |
| кличний | кільце́* | кі́льця* |
| * Але: два, три, чотири кільця́ |