| | |
| кільцюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кільцюва́тися, кільцюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | кільцюва́тиметься | кільцюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | кільцю́ється | кільцю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кільцю́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кільцюва́вся, кільцюва́всь | кільцюва́лися, кільцюва́лись |
| жін. р. | кільцюва́лася, кільцюва́лась |
| сер. р. | кільцюва́лося, кільцюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кільцюва́вшись |
