| | |
| кільцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кільцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кільцю́ймо |
| 2 особа | кільцю́й | кільцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кільцюва́тиму | кільцюва́тимемо, кільцюва́тимем |
| 2 особа | кільцюва́тимеш | кільцюва́тимете |
| 3 особа | кільцюва́тиме | кільцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кільцю́ю | кільцю́ємо, кільцю́єм |
| 2 особа | кільцю́єш | кільцю́єте |
| 3 особа | кільцю́є | кільцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кільцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кільцюва́в | кільцюва́ли |
| жін. р. | кільцюва́ла |
| сер. р. | кільцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кільцюва́вши |
