| кімна́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кімна́тний | кімна́тна | кімна́тне | кімна́тні |
| родовий | кімна́тного | кімна́тної | кімна́тного | кімна́тних |
| давальний | кімна́тному | кімна́тній | кімна́тному | кімна́тним |
| знахідний | кімна́тний, кімна́тного | кімна́тну | кімна́тне | кімна́тні, кімна́тних |
| орудний | кімна́тним | кімна́тною | кімна́тним | кімна́тними |
| місцевий | на/у кімна́тному, кімна́тнім | на/у кімна́тній | на/у кімна́тному, кімна́тнім | на/у кімна́тних |