| кінно́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кінно́тний | кінно́тна | кінно́тне | кінно́тні |
| родовий | кінно́тного | кінно́тної | кінно́тного | кінно́тних |
| давальний | кінно́тному | кінно́тній | кінно́тному | кінно́тним |
| знахідний | кінно́тний | кінно́тну | кінно́тне | кінно́тні |
| орудний | кінно́тним | кінно́тною | кінно́тним | кінно́тними |
| місцевий | на/у кінно́тному, кінно́тнім | на/у кінно́тній | на/у кінно́тному, кінно́тнім | на/у кінно́тних |