| | |
| кінча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кінча́тися, кінча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | кінча́ймося, кінча́ймось |
| 2 особа | кінча́йся, кінча́йсь | кінча́йтеся, кінча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кінча́тимуся, кінча́тимусь | кінча́тимемося, кінча́тимемось, кінча́тимемся |
| 2 особа | кінча́тимешся | кінча́тиметеся, кінча́тиметесь |
| 3 особа | кінча́тиметься | кінча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кінча́юся, кінча́юсь | кінча́ємося, кінча́ємось, кінча́ємся |
| 2 особа | кінча́єшся | кінча́єтеся, кінча́єтесь |
| 3 особа | кінча́ється | кінча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| кінча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кінча́вся, кінча́всь | кінча́лися, кінча́лись |
| жін. р. | кінча́лася, кінча́лась |
| сер. р. | кінча́лося, кінча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кінча́вшись |
