| кіптю́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кіптю́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кіптю́жмо | |
| 2 особа | кіптю́ж | кіптю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кіптю́житиму | кіптю́житимемо, кіптю́житимем |
| 2 особа | кіптю́житимеш | кіптю́житимете |
| 3 особа | кіптю́житиме | кіптю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кіптю́жу | кіптю́жимо, кіптю́жим |
| 2 особа | кіптю́жиш | кіптю́жите |
| 3 особа | кіптю́жить | кіптю́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кіптю́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кіптю́жив | кіптю́жили |
| жін. р. | кіптю́жила | |
| сер. р. | кіптю́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| кіптю́жений | ||
| Безособова форма | ||
| кіптю́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| кіптю́живши | ||