| кі́пчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кі́пчик | кі́пчики |
| родовий | кі́пчика | кі́пчиків |
| давальний | кі́пчику, кі́пчикові | кі́пчикам |
| знахідний | кі́пчик | кі́пчики |
| орудний | кі́пчиком | кі́пчиками |
| місцевий | на/у кі́пчику | на/у кі́пчиках |
| кличний | кі́пчику* | кі́пчики* |
| [діал.] |