| Кі́рин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Кі́рин | Кі́рина | Кі́рине | Кі́рині |
| родовий | Кі́риного | Кі́риної | Кі́риного | Кі́риних |
| давальний | Кі́риному | Кі́риній | Кі́риному | Кі́риним |
| знахідний | Кі́рин, Кі́риного | Кі́рину | Кі́рине | Кі́рині, Кі́риних |
| орудний | Кі́риним | Кі́риною | Кі́риним | Кі́риними |
| місцевий | на/у Кі́риному, Кі́ринім | на/у Кі́риній | на/у Кі́риному, Кі́ринім | на/у Кі́риних |