| кісни́й1 – прикметник | ||||
| (від коса” – волосся) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кісни́й | кісна́ | кісне́ | кісні́ |
| родовий | кісно́го | кісно́ї | кісно́го | кісни́х |
| давальний | кісно́му | кісні́й | кісно́му | кісни́м |
| знахідний | кісни́й, кісно́го | кісну́ | кісне́ | кісні́, кісни́х |
| орудний | кісни́м | кісно́ю | кісни́м | кісни́ми |
| місцевий | на/у кісно́му, кісні́м | на/у кісні́й | на/у кісно́му, кісні́м | на/у кісни́х |