| | |
| лабзю́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лабзю́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лабзю́каймо |
| 2 особа | лабзю́кай | лабзю́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лабзю́катиму | лабзю́катимемо, лабзю́катимем |
| 2 особа | лабзю́катимеш | лабзю́катимете |
| 3 особа | лабзю́катиме | лабзю́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лабзю́каю | лабзю́каємо, лабзю́каєм |
| 2 особа | лабзю́каєш | лабзю́каєте |
| 3 особа | лабзю́кає | лабзю́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лабзю́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лабзю́кав | лабзю́кали |
| жін. р. | лабзю́кала |
| сер. р. | лабзю́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лабзю́кавши |
