| лабзю́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (жебрак) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | лабзю́к | лабзюки́ |
| родовий | лабзюка́ | лабзюкі́в |
| давальний | лабзюко́ві, лабзюку́ | лабзюка́м |
| знахідний | лабзюка́ | лабзюкі́в |
| орудний | лабзюко́м | лабзюка́ми |
| місцевий | на/у лабзюко́ві, лабзюку́ | на/у лабзюка́х |
| кличний | лабзю́че | лабзюки́ |
| [діал.] |