| лаві́рувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лаві́рувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лаві́руймо | |
| 2 особа | лаві́руй | лаві́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лаві́руватиму | лаві́руватимемо, лаві́руватимем |
| 2 особа | лаві́руватимеш | лаві́руватимете |
| 3 особа | лаві́руватиме | лаві́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лаві́рую | лаві́руємо, лаві́руєм |
| 2 особа | лаві́руєш | лаві́руєте |
| 3 особа | лаві́рує | лаві́рують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лаві́руючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лаві́рував | лаві́рували |
| жін. р. | лаві́рувала | |
| сер. р. | лаві́рувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лаві́рувавши | ||