| | |
| лаві́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лаві́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лаві́руймо |
| 2 особа | лаві́руй | лаві́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лаві́руватиму | лаві́руватимемо, лаві́руватимем |
| 2 особа | лаві́руватимеш | лаві́руватимете |
| 3 особа | лаві́руватиме | лаві́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лаві́рую | лаві́руємо, лаві́руєм |
| 2 особа | лаві́руєш | лаві́руєте |
| 3 особа | лаві́рує | лаві́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лаві́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лаві́рував | лаві́рували |
| жін. р. | лаві́рувала |
| сер. р. | лаві́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лаві́рувавши |
