| лажу́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто завдає клопотів) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | лажу́к | лажуки́ |
| родовий | лажука́ | лажукі́в |
| давальний | лажуко́ві, лажуку́ | лажука́м |
| знахідний | лажука́ | лажукі́в |
| орудний | лажуко́м | лажука́ми |
| місцевий | на/у лажуко́ві, лажуку́ | на/у лажука́х |
| кличний | лажуче́ | лажуки́ |
| [жарг.] |