| | |
| ла́ситися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заздро дивитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ла́ситися, ла́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ла́сьмося, ла́сьмось |
| 2 особа | ла́сься | ла́сьтеся, ла́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́ситимуся, ла́ситимусь | ла́ситимемося, ла́ситимемось, ла́ситимемся |
| 2 особа | ла́ситимешся | ла́ситиметеся, ла́ситиметесь |
| 3 особа | ла́ситиметься | ла́ситимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́шуся, ла́шусь | ла́симося, ла́симось, ла́симся |
| 2 особа | ла́сишся | ла́ситеся, ла́ситесь |
| 3 особа | ла́ситься | ла́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ла́сячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ла́сився, ла́сивсь | ла́силися, ла́сились |
| жін. р. | ла́силася, ла́силась |
| сер. р. | ла́силося, ла́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ла́сившись |
