| | |
| латинізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | латинізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | латинізу́ймо |
| 2 особа | латинізу́й | латинізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | латинізува́тиму | латинізува́тимемо, латинізува́тимем |
| 2 особа | латинізува́тимеш | латинізува́тимете |
| 3 особа | латинізува́тиме | латинізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | латинізу́ю | латинізу́ємо, латинізу́єм |
| 2 особа | латинізу́єш | латинізу́єте |
| 3 особа | латинізу́є | латинізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| латинізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | латинізува́в | латинізува́ли |
| жін. р. | латинізува́ла |
| сер. р. | латинізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| латинізо́ваний |
| Безособова форма |
| латинізо́вано |
| Дієприслівник |
| латинізува́вши |