| лафі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лафі́тний | лафі́тна | лафі́тне | лафі́тні |
| родовий | лафі́тного | лафі́тної | лафі́тного | лафі́тних |
| давальний | лафі́тному | лафі́тній | лафі́тному | лафі́тним |
| знахідний | лафі́тний | лафі́тну | лафі́тне | лафі́тні |
| орудний | лафі́тним | лафі́тною | лафі́тним | лафі́тними |
| місцевий | на/у лафі́тному, лафі́тнім | на/у лафі́тній | на/у лафі́тному, лафі́тнім | на/у лафі́тних |
| [арх.] | ||||