| | |
| лаштува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лаштува́тися, лаштува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лашту́ймося, лашту́ймось |
| 2 особа | лашту́йся, лашту́йсь | лашту́йтеся, лашту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лаштува́тимуся, лаштува́тимусь | лаштува́тимемося, лаштува́тимемось, лаштува́тимемся |
| 2 особа | лаштува́тимешся | лаштува́тиметеся, лаштува́тиметесь |
| 3 особа | лаштува́тиметься | лаштува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лашту́юся, лашту́юсь | лашту́ємося, лашту́ємось, лашту́ємся |
| 2 особа | лашту́єшся | лашту́єтеся, лашту́єтесь |
| 3 особа | лашту́ється | лашту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лашту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лаштува́вся, лаштува́всь | лаштува́лися, лаштува́лись |
| жін. р. | лаштува́лася, лаштува́лась |
| сер. р. | лаштува́лося, лаштува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лаштува́вшись |
