| лебе́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лебе́дячий | лебе́дяча | лебе́дяче | лебе́дячі |
| родовий | лебе́дячого | лебе́дячої | лебе́дячого | лебе́дячих |
| давальний | лебе́дячому | лебе́дячій | лебе́дячому | лебе́дячим |
| знахідний | лебе́дячий, лебе́дячого | лебе́дячу | лебе́дяче | лебе́дячі, лебе́дячих |
| орудний | лебе́дячим | лебе́дячою | лебе́дячим | лебе́дячими |
| місцевий | на/у лебе́дячому, лебе́дячім | на/у лебе́дячій | на/у лебе́дячому, лебе́дячім | на/у лебе́дячих |