| | |
| легалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | легалізува́тися, легалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | легалізу́ймося, легалізу́ймось |
| 2 особа | легалізу́йся, легалізу́йсь | легалізу́йтеся, легалізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легалізува́тимуся, легалізува́тимусь | легалізува́тимемося, легалізува́тимемось, легалізува́тимемся |
| 2 особа | легалізува́тимешся | легалізува́тиметеся, легалізува́тиметесь |
| 3 особа | легалізува́тиметься | легалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | легалізу́юся, легалізу́юсь | легалізу́ємося, легалізу́ємось, легалізу́ємся |
| 2 особа | легалізу́єшся | легалізу́єтеся, легалізу́єтесь |
| 3 особа | легалізу́ється | легалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| легалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | легалізува́вся, легалізува́всь | легалізува́лися, легалізува́лись |
| жін. р. | легалізува́лася, легалізува́лась |
| сер. р. | легалізува́лося, легалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| легалізува́вшись |
