| | |
| легалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | легалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | легалізу́ймо |
| 2 особа | легалізу́й | легалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легалізува́тиму | легалізува́тимемо, легалізува́тимем |
| 2 особа | легалізува́тимеш | легалізува́тимете |
| 3 особа | легалізува́тиме | легалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | легалізу́ю | легалізу́ємо, легалізу́єм |
| 2 особа | легалізу́єш | легалізу́єте |
| 3 особа | легалізу́є | легалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| легалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | легалізува́в | легалізува́ли |
| жін. р. | легалізува́ла |
| сер. р. | легалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| легалізо́ваний |
| Безособова форма |
| легалізо́вано |
| Дієприслівник |
| легалізува́вши |
