| ледарюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ледарюва́тий | ледарюва́та | ледарюва́те | ледарюва́ті |
| родовий | ледарюва́того | ледарюва́тої | ледарюва́того | ледарюва́тих |
| давальний | ледарюва́тому | ледарюва́тій | ледарюва́тому | ледарюва́тим |
| знахідний | ледарюва́тий, ледарюва́того | ледарюва́ту | ледарюва́те | ледарюва́ті, ледарюва́тих |
| орудний | ледарюва́тим | ледарюва́тою | ледарюва́тим | ледарюва́тими |
| місцевий | на/у ледарюва́тому, ледарюва́тім | на/у ледарюва́тій | на/у ледарюва́тому, ледарюва́тім | на/у ледарюва́тих |