| | |
| лелі́яти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лелі́яти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лелі́ймо |
| 2 особа | лелі́й | лелі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лелі́ятиму | лелі́ятимемо, лелі́ятимем |
| 2 особа | лелі́ятимеш | лелі́ятимете |
| 3 особа | лелі́ятиме | лелі́ятимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лелі́ю | лелі́ємо, лелі́єм |
| 2 особа | лелі́єш | лелі́єте |
| 3 особа | лелі́є | лелі́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лелі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лелі́яв | лелі́яли |
| жін. р. | лелі́яла |
| сер. р. | лелі́яло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лелі́яний |
| Безособова форма |
| лелі́яно |
| Дієприслівник |
| лелі́явши |
