| лимарюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лимарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лимарю́ймо | |
| 2 особа | лимарю́й | лимарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лимарюва́тиму | лимарюва́тимемо, лимарюва́тимем |
| 2 особа | лимарюва́тимеш | лимарюва́тимете |
| 3 особа | лимарюва́тиме | лимарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лимарю́ю | лимарю́ємо, лимарю́єм |
| 2 особа | лимарю́єш | лимарю́єте |
| 3 особа | лимарю́є | лимарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лимарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лимарюва́в | лимарюва́ли |
| жін. р. | лимарюва́ла | |
| сер. р. | лимарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лимарюва́вши | ||