лицарюва́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | лицарюва́ння | |
родовий | лицарюва́ння | |
давальний | лицарюва́нню | |
знахідний | лицарюва́ння | |
орудний | лицарюва́нням | |
місцевий | на/у лицарюва́нні, лицарюва́нню | |
кличний | лицарюва́ння* |