| | |
| логарифмува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | логарифмува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | логарифму́ймо |
| 2 особа | логарифму́й | логарифму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | логарифмува́тиму | логарифмува́тимемо, логарифмува́тимем |
| 2 особа | логарифмува́тимеш | логарифмува́тимете |
| 3 особа | логарифмува́тиме | логарифмува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | логарифму́ю | логарифму́ємо, логарифму́єм |
| 2 особа | логарифму́єш | логарифму́єте |
| 3 особа | логарифму́є | логарифму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| логарифму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | логарифмува́в | логарифмува́ли |
| жін. р. | логарифмува́ла |
| сер. р. | логарифмува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| логарифмо́ваний |
| Безособова форма |
| логарифмо́вано |
| Дієприслівник |
| логарифмува́вши |
