| | |
| лоціюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лоціюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лоцію́ймо |
| 2 особа | лоцію́й | лоцію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лоціюва́тиму | лоціюва́тимемо, лоціюва́тимем |
| 2 особа | лоціюва́тимеш | лоціюва́тимете |
| 3 особа | лоціюва́тиме | лоціюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | лоцію́ю | лоцію́ємо, лоцію́єм |
| 2 особа | лоцію́єш | лоцію́єте |
| 3 особа | лоцію́є | лоцію́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лоцію́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лоціюва́в | лоціюва́ли |
| жін. р. | лоціюва́ла |
| сер. р. | лоціюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лоційо́ваний |
| Безособова форма |
| лоційо́вано |
| Дієприслівник |
| лоціюва́вши |
