| | |
| лугарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лугарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лугарю́ймо |
| 2 особа | лугарю́й | лугарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лугарюва́тиму | лугарюва́тимемо, лугарюва́тимем |
| 2 особа | лугарюва́тимеш | лугарюва́тимете |
| 3 особа | лугарюва́тиме | лугарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лугарю́ю | лугарю́ємо, лугарю́єм |
| 2 особа | лугарю́єш | лугарю́єте |
| 3 особа | лугарю́є | лугарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лугарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лугарюва́в | лугарюва́ли |
| жін. р. | лугарюва́ла |
| сер. р. | лугарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лугарюва́вши |
