| | |
| луди́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | луди́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | луді́мо, луді́м |
| 2 особа | луди́ | луді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | луди́тиму | луди́тимемо, луди́тимем |
| 2 особа | луди́тимеш | луди́тимете |
| 3 особа | луди́тиме | луди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | луджу́ | лу́димо, лу́дим |
| 2 особа | лу́диш | лу́дите |
| 3 особа | лу́дить | лу́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лу́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | луди́в | луди́ли |
| жін. р. | луди́ла |
| сер. р. | луди́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лу́джений |
| Безособова форма |
| лу́джено |
| Дієприслівник |
| луди́вши |
