| | |
| лука́вити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лука́вити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лука́вмо |
| 2 особа | лука́в | лука́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лука́витиму | лука́витимемо, лука́витимем |
| 2 особа | лука́витимеш | лука́витимете |
| 3 особа | лука́витиме | лука́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лука́влю | лука́вимо, лука́вим |
| 2 особа | лука́виш | лука́вите |
| 3 особа | лука́вить | лука́влять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лука́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лука́вив | лука́вили |
| жін. р. | лука́вила |
| сер. р. | лука́вило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лука́вивши |
