| лу́щити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лу́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лу́щмо | |
| 2 особа | лущ | лу́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лу́щитиму | лу́щитимемо, лу́щитимем |
| 2 особа | лу́щитимеш | лу́щитимете |
| 3 особа | лу́щитиме | лу́щитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лу́щу | лу́щимо, лу́щим |
| 2 особа | лу́щиш | лу́щите |
| 3 особа | лу́щить | лу́щать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́щачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лу́щив | лу́щили |
| жін. р. | лу́щила | |
| сер. р. | лу́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| лу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| лу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́щивши | ||