| лю́кови́й1 – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лю́кови́й | лю́кова́ | лю́кове́ | лю́кові́ |
| родовий | лю́ково́го | лю́ково́ї | лю́ково́го | лю́кови́х |
| давальний | лю́ково́му | лю́кові́й | лю́ково́му | лю́кови́м |
| знахідний | лю́кови́й | лю́кову́ | лю́кове́ | лю́кові́ |
| орудний | лю́кови́м | лю́ково́ю | лю́кови́м | лю́кови́ми |
| місцевий | на/у лю́ково́му, лю́кові́м | на/у лю́кові́й | на/у лю́ково́му, лю́кові́м | на/у лю́кови́х |