| люлькови́й1 – прикметник | ||||
| (від: люлька – для куріння) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | люлькови́й | люлькова́ | люлькове́ | люлькові́ |
| родовий | люльково́го | люльково́ї | люльково́го | люлькови́х |
| давальний | люльково́му | люлькові́й | люльково́му | люлькови́м |
| знахідний | люлькови́й | люлькову́ | люлькове́ | люлькові́ |
| орудний | люлькови́м | люльково́ю | люлькови́м | люлькови́ми |
| місцевий | на/у люльково́му, люлькові́м | на/у люлькові́й | на/у люльково́му, люлькові́м | на/у люлькови́х |