| люте́цієвий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | люте́цієвий | люте́цієва | люте́цієве | люте́цієві |
| родовий | люте́цієвого | люте́цієвої | люте́цієвого | люте́цієвих |
| давальний | люте́цієвому | люте́цієвій | люте́цієвому | люте́цієвим |
| знахідний | люте́цієвий | люте́цієву | люте́цієве | люте́цієві |
| орудний | люте́цієвим | люте́цієвою | люте́цієвим | люте́цієвими |
| місцевий | на/у люте́цієвому, люте́цієвім | на/у люте́цієвій | на/у люте́цієвому, люте́цієвім | на/у люте́цієвих |