| | |
| люті́шати – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | люті́шати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | люті́шаймо |
| 2 особа | люті́шай | люті́шайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люті́шатиму | люті́шатимемо, люті́шатимем |
| 2 особа | люті́шатимеш | люті́шатимете |
| 3 особа | люті́шатиме | люті́шатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | люті́шаю | люті́шаємо, люті́шаєм |
| 2 особа | люті́шаєш | люті́шаєте |
| 3 особа | люті́шає | люті́шають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| люті́шаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | люті́шав | люті́шали |
| жін. р. | люті́шала |
| сер. р. | люті́шало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| люті́шавши |
