лімі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | лімі́тний | лімі́тна | лімі́тне | лімі́тні |
родовий | лімі́тного | лімі́тної | лімі́тного | лімі́тних |
давальний | лімі́тному | лімі́тній | лімі́тному | лімі́тним |
знахідний | лімі́тний | лімі́тну | лімі́тне | лімі́тні |
орудний | лімі́тним | лімі́тною | лімі́тним | лімі́тними |
місцевий | на/у лімі́тному, лімі́тнім | на/у лімі́тній | на/у лімі́тному, лімі́тнім | на/у лімі́тних |