| | |
| лінчува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лінчува́тися, лінчува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | лінчува́тиметься | лінчува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | лінчу́ється | лінчу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лінчу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лінчува́вся, лінчува́всь | лінчува́лися, лінчува́лись |
| жін. р. | лінчува́лася, лінчува́лась |
| сер. р. | лінчува́лося, лінчува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лінчува́вшись |
