| | |
| лінчува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лінчува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лінчу́ймо |
| 2 особа | лінчу́й | лінчу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лінчува́тиму | лінчува́тимемо, лінчува́тимем |
| 2 особа | лінчува́тимеш | лінчува́тимете |
| 3 особа | лінчува́тиме | лінчува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лінчу́ю | лінчу́ємо, лінчу́єм |
| 2 особа | лінчу́єш | лінчу́єте |
| 3 особа | лінчу́є | лінчу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лінчу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лінчува́в | лінчува́ли |
| жін. р. | лінчува́ла |
| сер. р. | лінчува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| лінчо́ваний |
| Безособова форма |
| лінчо́вано |
| Дієприслівник |
| лінчува́вши |
